Доброго дня, шановні учні групи №11! Продовжуємо наше навчання. 

08.05.2020 р. Група №11

Тема уроку № 29. Загальні ознаки надзвичайних ситуацій. Рівні надзвичайних ситуацій.

1. Прочитати теоретичний матеріал.

      Практично для будь-якої НС властиві такі загальні ознаки: • загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності; • заподіяння економічних збитків;

• істотне погіршення стану довкілля.

      Класифікація НС за їх рівнями здійснюється для забезпечення організації взаємодії

центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов’язаних з НС та ліквідацією їх наслідків.

      Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлено такі критерії: 1) тери-

торіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для лік-

відації наслідків НС; 2) кількість людей, які загинули (постраждали), або чиї умови

життя порушено; 3) розмір збитків, завданих НС.

      З урахуванням територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних еко-

номічних збитків, кількості людей, які загинули; за масштабом можливих наслідків; ха-

рактеру сил і засобів, що залучаються до їх ліквідації, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій: 1) загальнодержавний; 2) регіональний; 3) місцевий; 4) об’єктовий.

      НС державного рівня за територіальним поширенням вважають таку, що:

1) поширилась або може поширитися на територію інших держав;

2) поширилась на територію двох чи більше регіонів України, а для її ліквідації необ-

хідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих ре-

гіонів (понад один відсоток відповідних бюджетів);

3) яка призвела до загибелі понад 10 осіб, або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб, або було порушено нормальні умови життя понад 50 тис. осіб більш як на 3 доби;

4) спричинила збитки, що складають понад 150 тис. мінімальних розмірів заробітної

платні. Приклад такої НС — аварія на Чорнобильській АЕС (іл. 41.2).

Іл. 41.2. Аварія на Чорнобильській АЕС

Іл. 41.3. Повінь на Закарпатті в грудні 2017 р.

      НС регіонального рівня за територіальним поширенням вважають таку, що:

1) поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення), облас-

тей, а для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що переви-

щують можливості цих районів (понад 1% відповідних бюджетів);

2) призвела до загибелі 3–5 осіб або внаслідок якої постраждало 50–100 осіб, чи було

порушено нормальні умови життєдіяльності 1000–10 000 осіб довше ніж на 3 доби;

3) завдала збитків, що складають понад 15 000 мінімальних розмірів заробітної плати.

     Так, повінь на Закарпатті— стихійне лихо, що сталося через інтенсивні опади, різке

підняття рівня води в річках, особливо в низинних Виноградівському й Іршавському

районах. Ця повінь була найбільшою на Західній Україні в 1997–2017 рр. (іл. 41.3).

    НС місцевого рівня за територіальним поширенням вважають таку: 1) яка вийшла за

межі території потенційно небезпечного об’єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкта (понад 1 % відповідних бюджетів); до місцевого рівня також належать всі НС, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери; 2) під час якої загинуло 1–2 особи або постраждало 20–50 осіб, чи порушено нормальні умови життєдіяльності 100–1000 осіб довше ніж на 3 доби; 3) збитки від якої перевищили 2000 мінімальних розмірів заробітної плати.

      Наприклад, повінь під Одесою в 2013 р. (іл. 41.4) внаслідок тропічної зливи.

Іл. 41. 4. Повінь під Одесою в 2013 р.

Іл. 41.5. Пожежа в центрі Тернополя в 2015 р.

  Об’єктового рівня визнається НС, яка не підпадає під названі вище визначення, тобто

така, що розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті, її наслідки не виходять за його межі. Приклад — пожежа в Тернополі в серпні 2015 р. (іл. 41.5).

      Що більше постраждалих людей під час НС, то ширшу територію вона охоплює.

І навпаки. Через це за основу чинних класифікацій НС за їх масштабом найчастіше бе-

руть територіальний принцип, за яким НС поділяють на локальні, об’єктові, місцеві, ре-

гіональні, загальнодержавні, континентальні та глобальні.

      Виникнення НС — це загроза життю та здоров’ю людей, порушення нормальних

умов життєдіяльності. Для ліквідації наслідків НС треба залучати значну кількість люд-

ських, матеріальних і технічних ресурсів.

Контрольні запитання:

1. Назвіть загальні ознаки НС. Чому вибрали саме їх?

2. За якими ознаками визначають рівень НС?

2. Вивчити матеріал та опрацювати конспект уроку.