четверг, 16 апреля 2020 г.

Доброго дня, шановні учні групи №12! Продовжуємо наше навчання. 

17.04.2020 р. Група №12
Тема уроку № 34. Основні правила та порядок проведення реанімації.

1. ПРОЧИТАТИ ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ.


  На що потрібно звернути увагу, щоб переконатись у своїй безпеці на місці події, яка сталася з людиною, що потребує реанімації? 

        Основні правила проведення СЛР (серцево-легенева реанімація) є складовою частиною універсального алгоритму надання домедичної допомоги постраждалому, який полягає в послідовному виконанні певних кроків, що найвірогідніше забезпечать урятування життя постраждалому. Ви їх опануєте, якщо пройдете спеціальні сертифіковані курси з домедичної допомоги.
        А зараз розгляньмо докладніше, якими мають бути ваші дії в разі раптової зупинки серця в постраждалого й за потреби виконувати йому СЛР. 
       Отже, якщо ви стали свідком нещасного випадку, пов’язаного із раптовою зупинкою серця в дорослої людини, перед тим, як надавати домедичну допомогу, виконайте «Крок 1»: переконайся, що вам, постраждалому й іншим особам не загрожує небезпека. 

              Крок 1                                     Чи місце події безпечне? 

      На місці події загрозу життю та здоров’ю можуть становити: • пожежа; • аварійний витік газу; • оголені електричні дроти; • уламки, які можуть впасти; • вибухонебезпечні предмети тощо. 
       За таких обставин необхідно відкласти надання домедичної допомоги до усунення небезпеки або прибуття рятувальних служб.
        Головним правилом надання домедичної допомоги є робота тільки в безпечній для вас обстановці. Якщо вам загрожує небезпека, а ви не в змозі створити безпечні умови — не наближайтеся до постраждалого! 
    Миттєво викликайте бригаду ЕМД (екстрена (швидка) медична допомога) (телефоном «103») і аварійно-рятувальну службу (телефоном «101»). Чітко виконуйте вказівки диспетчера.
      Якщо загрози життю немає, і ви вирішили наблизитися до постраждалого, за можливості, подбайте про засоби особистої безпеки. Основними засобами безпеки, що використовують на етапі домедичної допомоги, є медичні рукавички та клапан-маска для штучної вентиляції легень, які доцільно мати серед особистих речей. 
        Наблизившися до постраждалого, виконайте «Крок 2»: з’ясуйте, чи він притомний. Делікатно потрясіть за плечі й голосно запитайте: «Ви мене чуєте? З вами все гаразд?»

             Крок 2                                       Чи постраждалий притомний?

       Якщо постраждалий притомний, то він адекватно відповідає на запитання, просить про допомогу. Намагайтеся його заспокоїти, сказавши, що все робиться для того, щоб йому допомогти. Далі повідомте йому, хто ви такий, поясніть, що ви вмієте надавати домедичну допомогу і запропонуйте свої послуги. Якщо постраждалий дасть вам дозвіл, поясніть, що ви хочете зробити й озвучуйте кожен свій наступний крок. Якщо постраждалий непритомний, то у вас є право надати йому домедичну допомогу.             Постраждалий може відмовитися від ваших послуг! Проте якщо його стан серйозний, а причина відмови, на вашу думку, — порушення психіки, домедичну допомогу варто пробувати надавати.
      Коли постраждалою є дитина, слід попросити дозволу в осіб, які її супроводжують (батьків, родичів тощо). Якщо дитина без супроводу — надавайте домедичну допомоги!
   Якщо постраждалий відмовився від ваших послуг, підтримуйте з ним контакт, зателефонуйте «103». 
  Якщо постраждалий не відреагував на ваше звертання — він непритомний. Відсутність реакції на звертання — ознака загрозливого для життя стану! 
Одразу попросіть когось з присутніх вам допомогти («Крок 3»).

            Крок 3                                         Зверніться до присутніх по допомогу!

   Зверніться до конкретної особи, яка має якусь характерну й помітну деталь гардеробу, наприклад: «Дівчино в блакитній футболці, підійдіть, будь ласка, до мене. Мені, можливо, буде потрібна ваша допомога!» Нехай ця людина буде поруч з вами, бо у випадку СЛР одних ваших зусиль буде замало. Якщо навколо нікого з присутніх не буде, продовжуйте оцінювання стану постраждалого в спосіб, який описано нижче.       Відтак виконайте «Крок 4»: з’ясуйте наявність другої ознаки загрозливого для життя стану — чи дихає постраждалий.

            Крок 4                                         Чи дихає постраждалий?

   Для цього спершу забезпечте прохідність верхніх дихальних шляхів. Якщо постраждалий лежить на спині — закиньте йому голову назад і виведіть нижню щелепу (докладно з методикою забезпечення прохідності дихальних шляхів ознайомитеся трохи згодом). Відтак прикладіть своє вухо до вуст постраждалого і слухайте шум видихуваного повітря; краєм ока спостерігайте, чи підіймається на вдиху грудна клітка; відчуйте теплоту видихуваного повітря і рахуйте вголос до десяти (іл. 45.2). 
Іл. 45.2. Оцінка наявності дихання в положенні
постраждалого на спині



Іл. 45.3. Оцінка наявності дихання в положенні
постраждалого на животі
        Оцінювання дихання триває всього 10 с. Здорова людина за цей час може виконати 3–5 вдихів. Якщо постраждалий дихає неправильно, тобто за 10 с не вдихнув жодного разу або один раз — вважайте, що в нього дихання немає! 
      Якщо постраждалий лежить на боці (животі), дійте так само: прикладіть вухо до вуст постраждалого. У такому положенні оцінювання дихання обмежене, бо реально ви почуєте лише шум видихуваного повітря й відчуєте його теплоту (іл. 45.3).
      Якщо в положенні на животі постраждалий дихає неправильно або ви сумніваєтеся в тому, чи він дихає, вам обов’язково потрібно його перевернути на спину зі збереженням поздовжньої осі: голова–хребет (іл. 45.4). Для цього обхопіть однією рукою шию постраждалого знизу (іл. 45.4, 1), іншою знайдіть крило клубової кістки, яке буде виконувати функцію важеля (іл. 45.4, 2). Акуратно поверніть постраждалого на спину, постійно підтримуючи голову та шию.
Іл. 45.4. Повертання постраждалого із живота на спину
       Повторно визначте чи дихає постраждалий. Для цього закиньте голову назад і виведіть нижню щелепу, як на іл. 45.2, застосувавши техніку «Чую! Бачу! Відчуваю!». Якщо повторно констатуєте неправильне дихання, постраждалий підлягає СЛР!
      Якщо постраждалий непритомний і не дихає, одразу необхідно розпочати виконання йому СЛР. Витратити час можна тільки на виклик бригади ЕМД. 
      Тому виконайте «Крок 5»: викличте бригаду ЕМД, оскільки, як вам уже відомо, бригада прибуде із зовнішнім дефібрилятором, що значно підвищить шанси постраждалого на виживання.                      

                Крок 5                  Зателефонуйте «103» («112»). Викликайте бригаду ЕМД!

       Як викликати бригаду ЕМД, ви дізнаєтеся трохи згодом — на одному з наступних уроків. Проте відтепер запам’ятайте, що ключовими симптомами постраждалого з раптовою зупинкою серця, про які у вас розпитуватиме диспетчер станції ЕМД, є непритомність і відсутність дихання! 
       Ось тут вам перший раз й прийде на допомогу помічник, якого ви покликали на допомогу. Попросіть його викликати бригаду ЕМД, бо зволікати з початком СЛР не можна. Кожна втрачена секунда зменшуватиме шанси врятувати постраждалого, тому потрібно якнайшвидше виконати «Крок 6»: здійснити 30 натискань на грудну клітку, щоб стимулювати рух крові й забезпечити киснем серце та мозок. По-іншому натискання на грудну клітку ще називають непрямий, або закритий, масаж серця.

                Крок 6                           Виконайте 30 натискань на грудну клітку!

Іл. 45.5. Непрямий масаж серця
      Розміщуйте руки посередині грудної клітки, як зображено на іл. 45.5. Виконуйте 30 натискань на грудну клітку з глибиною для дорослої людини (старше восьми років) — 5–6 см і частотою — 100–120 на хвилину. Докладно з технікою натискання на грудну клітку ви ознайомитеся і оволодієте нею трохи згодом.
  Після виконання 30-ти натискань одразу виконуйте «Крок 7»: забезпечуйте прохідність дихальних шляхів, відводячи голову та піднімаючи нижню щелепу; зробіть 2 вдихи, закривши двома пальцями ніс (іл. 45.6). Важливо, щоб два вдихання в рот або ніс тривали не довше 5 с, бо збільшення часу на вдихи знижує шанс на виживання. Якщо немає клапан-маски, то для попередження контакту зі слизовою оболонкою рота постраждалого ви можете виконувати тільки натискання на грудну клітку.
Іл. 45.6. Штучна вентиляція легень
                Крок 7                           Виконуйте 2 штучних вдихи протягом 5 секунд! 

       З методикою штучної вентиляції легень осіб різного віку ви ознайомитеся згодом — на одному з наступних занять.
       Отже, СЛР полягає в почерговому й безперебійному натисканні на грудну клітку 30-ти разів і виконанні двох вдихів. Це тяжка фізична робота. Людина не може ефективно виконувати ці дії понад 5 циклів. Тому потрібно робити це з помічником почергово. Проте якщо втома настає швидше, то й мінятися потрібно швидше. Добре було б до процедури СЛР залучити інших людей, присутніх на місці події.
     Припиняють СЛР в разі появи в постраждалого самостійного дихання, появи бригади ЕМД, вашого фізичного виснаження або коли місце події стає небезпечним.     Якщо на місці події є автоматичний зовнішній дефібрилятор, то насамперед потрібно попросити помічника або когось іншого негайно принести цей прилад вам. 

               Крок 8             Як тільки принесуть АЗД, увімкніть його та виконуйте вказівки! 

       Як тільки ви отримаєте АЗД (автоматичний зовнішній дефібрилятор), виконайте «Крок 8» — продовжуйте процедуру СЛР відповідно до словесних вказівок приладу.


 Контрольні запитання:

1. Що передусім необхідно з’ясувати перед початком надання домедичної допомоги      постраждалій людині? 
2. Які засоби індивідуального захисту необхідні при виконанні СЛР? 
3. Як визначити, чи постраждалий притомний? Чи дихає?
4. Що слід насамперед виконати, коли постраждалий непритомний і не дихає?
5. З якою метою здійснюють натискання на грудну клітку? 
6. Як правильно діяти після отримання автоматичного зовнішнього дефібрилятора?

2. Вивчити матеріал та опрацювати конспект уроку.


Комментариев нет:

Отправить комментарий