Доброго дня, шановні учні групи №11! Продовжуємо наше навчання. 

17.04.2020 р. Група №11

Розділ VIII. Основи цивільного захисту.

Тема уроку № 27. Єдина державна система цивільного захисту та її складові. Законодавче                                    та нормативно-правове забезпечення її функціонування.

1. Прочитати теоретичний матеріал.

           Цивільний захист (ЦЗ) — це функція держави, спрямована на захист населення,

територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій

(іл. 39.1) шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час і в особливий період.

        Цивільний захист здійснюється з метою гарантування безпеки і захисту населення

і територій, матеріальних і культурних цінностей і довкілля від надзвичайних ситуацій,

пожеж і подолання їх небезпечних наслідків в мирний час і в особливий період.

Іл. 39.1. Надзвичайні ситуації: а- повінь на Закарпатті; б- пожежа на нафтобазі під Києвом

             Правовою основою ЦЗ є Конституція України, Кодекс цивільного захисту, Закон

України «Про основи національної безпеки України, а також акти Президента та КМУ.

        Основними завданнями і заходами держави у сфері ЦЗ є запобігання виникненню

НС, захист населення і територій від НС, ліквідація НС та їхніх наслідків, а також ті, що

сприяють їх виконанню, як-от створення і підтримка в постійній готовності системи опо-

віщення, планування заходів ЦЗ на мирний час і особливий період, здійснення держав-

ного нагляду (контролю) та інші.

        Для виконання завдань, спрямованих на захист населення від НС, держава надає

громадянам України необхідні права та зобов’язує виконувати певні правила.

        Громадяни України мають право на:

        • отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли

або можуть виникнути, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;

        • засоби колективного та індивідуального захисту та їх використання;

        • участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків НС у складі добровільних

формувань цивільного захисту;

       • соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподія-

ної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;

        • медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну

реабілітацію в разі отримання фізичних і психологічних травм.

        Громадяни України зобов’язані:

       ◊ дотримувати правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

       ◊ дотримувати заходів безпеки в побуті та повсякденній трудовій діяльності, не до-

пускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки,

охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;

       ◊ вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення,

надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

       ◊ повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення НС;

       ◊ у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних під-

розділів вживати заходів для рятування населення і майна;

       ◊ дотримувати протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного ре-

жимів, режимів радіаційного захисту;

       ◊ виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на

праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем.

       Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підста-

вах, у разі виникнення надзвичайних ситуацій мають такі ж права й повинні виконувати

такі ж обов’язки, як і громадяни України, за винятками тих, які не передбачені Консти-

туцією, законами чи міжнародними договорами України.

       Виконання завдань, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері циві-

льного захисту, здійснюється Єдиною державною системою цивільного захисту.

       Єдина державна система цивільного захисту (ЕДСЦЗ) — сукупність органів

управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, місцевого

самоврядування, підприємств, установ й організацій, які забезпечують державну полі-

тику в галузі цивільного захисту в мирний час і в особливий період.

       ЕДСЦЗ складають: • органи управління; • сили, призначені для виконання завдань цивільного захисту; • фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресурсів; • системи зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпечення; • система моніторингу техногенної і природної безпеки та прогнозування надзвичайних ситуацій; • система навчання кадрів, керівного складу і фахівців у сфері ЦЗ, навчання населення діям в НС; • система наукового забезпечення заходів ЦЗ.

       Загальне керівництво ЄДСЦЗ здійснює КМУ. Безпосереднє керівництво діяльністю ЄДСЦЗ покладено на центральний орган виконавчої влади з питань ЦЗ, що забезпечує реалізацію заходів державної політики. Таким органом є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) (іл. 39.2).

Іл. 39.2. Емблема
ДСНС України

      До сил цивільного захисту належать: 1) оперативно-рятувальна служба ЦЗ; 2) ава-

рійно-рятувальні служби; 3) формування ЦЗ; 4) спеціалізовані служби ЦЗ; 5) пожежно-

рятувальні підрозділи (частини); 6) добровільні формування ЦЗ.

Іл. 39.3. Робота оперативно-
рятувальної служби цивільного
захисту

Іл. 39.4. Емблема державної
служби медицини
катастроф

Іл. 39.5. Автомобілі центру
екстреної медичної допомоги
та медицини катастроф

     
     Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту функціонує в системі державної

служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) (іл. 39.3) . Особливим видом аварійнорятувальних служб є Державна служба медицини катастроф (іл. 39.4, іл. 39.5), яка діє в складі центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

          Для ліквідації наслідків НС відповідно до закону можуть залучатися ЗСУ, інші вій-

ськові формування та правоохоронні органи спецпризначення.

        ЄДСЦЗ діє на державному, регіональному, місцевому і об’єктовому рівні. Вона, за-

лежно від масштабів і особливостей НС, функціонує у режимах: 1) повсякденного фун-

кціонування; 2) підвищеної готовності; 3) надзвичайної ситуації; 4) надзвичайного стану

або воєнного положення.

       Режим повсякденного функціонування ЕДСЦЗ встановлюється за умов нормальної

виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрометеорологічної, техно-

генної і пожежної обстановки, гідрогеології, за відсутності епідемій, епізоотій тощо.

          Режим підвищеної готовності ЕДСЦЗ встановлюють у межах конкретної території

у разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, епідемічної,

сейсмічної, гідрометеорологічної обстановки, за наявності загрози виникнення НС.

        Режим надзвичайної ситуації ЕДСЦЗ встановлюється в разі виникнення НС, зале-

жно від масштабу, на конкретній території. Режим функціонування ЕДСЦЗ в умовах надзвичайного стану встановлюється відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану». Особливості функціонування ЕДСЦЗ за воєнного стану визначають Законом України «Про правовий режим воєнного стану» і «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

        На кожному об’єкті господарювання створюється система цивільного захисту

об’єкта. Відповідає за постійну готовність її сил і засобів керівник об’єкту — директор,

начальник, ректор тощо, який одночасно є начальником цивільного захисту об’єкту.

        На об’єктах господарювання за типовою схемою, враховуючи особливості об’єкта,

створюються служби ЦЗ: 1) оповіщення і зв’язку; 2) медична; 3) радіаційного та хіміч-

ного захисту; 4) охорони громадського порядку; 5) протипожежна; 6) енергопостачання

та світломаскування; 7) аварійно-технічна; 8) сховищ та укриттів; 9) транспортна; 10) матеріально-технічного постачання та інші.

        Організація навчання населення діям у НС. Відповідно до ст. 34 Закону України

«Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природ-

ного характеру» всі категорії населення зобов’язані вивчати основні способи захисту від наслідків НС техногенного та природного характеру, прийоми надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту, а також дотримувати заходів безпеки.

        Навчання діям у НС здійснюють: 1) за місцем роботи — працюючого населення;

2) за місцем навчання — дітей дошкільного віку, учнів та студентів; 3) за місцем прожи-

вання — непрацюючого населення.

Контрольні запитання:

1. Що таке цивільний захист і яка його правова основа?

2. Які основні завдання і заходи держави у сфері ЦЗ?

3. Які права і обов’язки громадян України у сфері цивільного захисту?

4. Які завдання ЕДСЦЗ, із чого вона складається і хто здійснює її керівництво?

5. У яких режимах функціонує єдина державна система ЦЗ?

6. Як організований цивільний захист на об’єкті економіки?

2. Вивчити матеріал та опрацювати конспект уроку.