Доброго дня, шановні учні групи №11! Продовжуємо наше навчання.
24.04.2020 р. Група №11
Тема уроку № 28. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій.
1. Прочитати теоретичний матеріал.
Щодня у світі фіксують тисячі подій, під час яких відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей (через аварії, катастрофи, стихійні лиха, епідемії, терористичні акти, збройні конфлікти тощо). Вони призводять до загибелі людей і до значних матеріальних втрат. Такі події називають надзвичайними ситуаціями (НС).
Надзвичайна ситуація — обстановка на окремій території, суб’єкті господарю-
вання або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життє-
діяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом,
епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небез-
печною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здо-
ров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.
НС, які можуть виникати на території України в мирний і воєнний час негативно
впливають на функціонування об’єктів економіки та життєдіяльність населення. Для організації ефективної роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідації їхніх наслідків, зниження масштабів втрат та збитків дуже важливо знати причини їх виникнення.
Надзвичайні ситуації, відповідно до кодексу цивільного захисту, класифікують: а) за характером походження або причиною виникнення; б) ступенем поширення;
в) розміром людських утрат та матеріальних збитків.
Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення НС
на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій: 1) техноген-
ного характеру; 2) природного характеру; 3) соціальні; 4) воєнні (іл. 40.1).
 |
| Іл. 40.1. Надзвичайні ситуації, що виникли на території України протягом 2017 р. |
НС техногенного характеру — це транспортні аварії (катастрофи), пожежі, не-
спровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом небезпечних хімічних, радіоактив-
них, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних
мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.
НС природного характеру, або стихійні лиха — це небезпечні геологічні, метео-
рологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, приро-
дні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільсь-
когосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.
Соціальні НС — порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окре-
мій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене протиправними діями
терористичного і антиконституційного спрямування або пов’язане із зникненням (викраденням) зброї та небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо.
Воєнні НС — порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій
території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене застосуванням звичайної
зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення, визначені в окремих документах.
НС техногенного характеру називають ще антропогенними, тобто ті, що виникають
на об’єктах, створених людьми, і які вона використовує. Великі аварії та катастрофи на
об’єктах можуть виникнути внаслідок стихійного лиха, а також порушень технології ви-
робництва, правил експлуатації різних машин, обладнання і встановлених норм безпеки.
Виробничі, транспортні та побутові аварії та катастрофи за наслідками не посту-
паються стихійним лихам. Унаслідок техногенних аварій і катастроф виникають ситуа-
ції, які призводять до значних збитків, виникає необхідність захисту людей від дії шкід-
ливих чинників, проведення рятувальних, медичних і евакуаційних заходів. За статистикою, понад 50 % аварій і катастроф припадають на транспорт. Транспортні аварії поділяють на автомобільні, залізничні, авіаційні, водні та трубопровідні. Серед усіх видів транспорту сумне лідерство за кількістю трагічних наслідків і матеріальних збитків належить автомобільному транспорту (іл. 40.2).
 |
| Іл. 40.2. Дорожньо-транс- портна пригода |
Дорожньо-транспортна пригода — подія, що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу, внаслідок якої постраждали люди чи заподіяна шкода майну. На дорогах щорічно виникають десятки тисяч аварій і катастроф. Статистика свідчить, що протягом кожних 10 хв відбувається одна ДТП, кожних 2 год в автокатастрофах гине 1 особа.
Основними причинами аварій та катастроф на залізничному транспорті є неспра-
вність колії, рухомого складу, технічних засобів керування, прорахунки відповідальних
за безпеку руху поїздів тощо. У процесі аварії, що виникла, крім зіткнень, можливе і сходження поїздів з колії, а також виникнення пожежі й вибуху (іл. 40.3, іл. 40.4).
 |
| Іл. 40.3. Катастрофа потяга |
 |
| Іл. 40.4. Залізнична аварія |
 |
| Іл. 40.5. Аварія суден |
Статистика свідчить, що майже половина авіаційних аварій і катастроф трапля-ється на льотному полі, решта — у повітрі, на різних висотах польоту літального апарата, нерідко над малонаселеною територією землі або над водяною поверхнею. Щодо кількості постраждалих під час авіакатастроф, то тут часто діє принцип «усе або нічого».
Під час катастрофи на річковому і морському транспорті (іл. 40.5) план дій на судні такий: оголошення тривоги для екіпажу й пасажирів; оцінка обстановки та вживання
заходів щодо захисту людей, які перебувають на судні; підготовка рятувальних засобів,
засобів для гасіння пожежі, а також механізмів захисту судна від потрапляння води.
На виробництві, у побуті часто виникають вибухи газу та інших вибухонебезпечних речовин, що призводить до руйнування будівель і пожеж (іл. 40.6, іл. 40.7).
Пожежа — неконтрольований процес знищення або пошкодження вогнем майна,
під час якого виникають небезпечні чинники для живих істот та довкілля. Пожежі в міс-
тах і населених пунктах виникають унаслідок недотримання правил пожежної безпеки,
несправності електромережі, стихійних лих, аварій.
 |
| Іл. 40.6. Вибух у житловому будинку |
 |
| Іл. 40.7. Ліквідація пожежі |
Аварії на гідротехнічних спорудах (гідродинамічні аварії) виникають під час руй-
нування й прориву гребель, дамб, коли вода поширюється з великою швидкістю і ство-
рює загрозу затоплення територій (іл. 40.8). Причини таких аварій різні, але найчастіше вони відбуваються через руйнування основ споруд, перевищення розрахункової максимальної скидної витрати, тобто внаслідок переливу води через греблю. Найважчими наслідками гідродинамічних аварій є катастрофічні затоплення.
АЕС на території України є одним з основних джерел забезпечення електричною
енергією господарства країни (іл. 40.9). Виробництво, транспортування, збереження і використання радіоактивних матеріалів на АЕС строго регламентовано правилами технології, техніки безпеки і контролю за їх застосуванням. Проте це не спростовує ймовірності виникнення аварій, унаслідок чого ці об’єкти називають радіаційно небезпечними.
У результаті радіаційних аварій, як це було на Чорнобильській АЕС (іл. 40.10), з по-
шкодженого ядерного реактора в навколишнє середовище викидають радіоактивні речовини у вигляді розпечених газів і аерозолів. Викиди поширюються залежно від спрямування шарів повітря і створюють зону радіоактивного забруднення місцевості.
 |
| Іл. 40.8. Зруйнована вибухом гребля Дніпрогесу в 1941 р. |
 |
| Іл. 40.9. Рівненська АЕС |
 |
| Іл. 40.10. Аварія на Чорнобильській АЕС |
До наслідків, безпосередньо пов’язаних із впливом іонізуючого випромінювання,
належать променеві ураження — гостра променеву хворобу, радіаційні ураження шкіри, слизових оболонок, певних органів і систем організму.
До хімічно небезпечних об’єктів належать підприємства, що виробляють різнома-
нітну хімічну продукцію, нафтопродукти, фармацевтичні препарати, а також підприємс-
тва, що мають холодоагенти, очисні споруди, залізничні станції з об’єктами відстою,
склади з отрутохімікатами, сховища, транспортні трубопроводи тощо.
Під час екстремальних ситуацій природного, виробничого, транспортного характеру
можливе надходження різних хімічних речовин у навколишнє середовище: в атмосферу або на поверхню ґрунту, у відкриті водойми-накопичувачі та інші об’єкти — з подальшим поширенням парів, аерозолів на території населених пунктів.
НС природного характеру, або стихійні лиха. Події природного походження або
результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об’єкти економіки та довкілля, називають небезпечними природними явищами, або стихійним лихом.
Стихійне лихо — природне явище, що діє з великою руйнівною силою, заподіює
значну шкоду території, на якій відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, завдає матеріальних збитків. Щорічно в Україні виникає до трьохсот НС, спричинених метеорологічними, гідрологічними та геологічними явищами. Найбільша їх кількість зумовлена метеорологічними явищами.
Повені (іл. 40.11) — тимчасове затоплення значної частини суші водою в результаті розливу річок через велику кількість опадів, інтенсивне танення снігу, утворення заторів льоду під час весняного паводка, вітровий нагон води в річки з моря. Причиною повені можуть бути і завали на річках через землетруси, гірські зсуви, цунамі або гравітаційних хвиль від підводних ядерних вибухів, руйнування дамб, гребель, гі-
дровузлів. Повені характеризуються підйомом рівня води й затопленням територій.
Селевий потік — потік суміші ґрунту й води, у якому багато каміння та уламків зруйнованих гірських порід і дерев. Селеві потоки утворюються в гірських і передгірських районах за великої кількості дощів, швидкого танення льоду, гірського снігу, землетрусів. Маючи значну масу і швидкість, селі руйнують дороги, сільгоспоб’єкти, населені пункти і все інше на шляху просування.
Зсуви — ковзне зміщення мас гірських порід схилом під дією сили тяжіння внаслідок повені, землетрусу, послаблення міцності порід через сільськогосподарську діяльність або будівництво, які здійснюють, не беручи до уваги геологічних умов місцевості (іл. 40.12).
 |
| Іл. 40.11. Повінь |
 |
| Іл. 40.12. Наслідки зсуву |
Площі зсувонебезпечних зон на теренах України за тридцять років (1980–2010 рр.)
зросли у 2–5 разів. Зони зсуву захоплюють райони забудови, створюючи таким чином
загрозу надзвичайних ситуацій з непередбаченими наслідками.
З групи метеорологічних явищ природного походження вкрай небезпечними сти-
хійними лихами є бурі, урагани та смерчі. Основна причина їх виникнення — циклоні-
чна діяльність атмосфери. Циклони Атлантичного океану зазвичай називають урага-
нами, а тропічні циклони західної частини Тихого океану — тайфунами.
Буря (шторм) — дуже потужний, зі швидкістю понад 20 м/с, постійний вітер, що
викликає великі руйнування на суші та хвилювання на морі (шторми).
Найважливіша характеристика урагану — швидкість вітру (29 м/с – 50 м/с). Для
зручності контролю за напрямком ураганів та з метою зменшення кількості помилок під
час передачі інформації синоптики надають їм короткі жіночі й чоловічі імена, що легко
запам’ятовуються, або використовують чотирицифрову нумерацію.
В Україні ураганні вітри виникають будь-якої пори року, але переважна більшість — у липні–вересні. Вони мають циклічність, і це сприяє їхньому прогнозуванню.
Урагани супроводжують зливи, снігопади, гради, блискавки, курні й снігові бурі.
Ураган ламає і вириває з коренями дерева, руйнує будинки, лінії електропередачі,
будинки й споруди (іл. 40.13). Люди можуть потрапити під уламки зруйнованих будин-
ків. Уламки, що летять дуже швидко, та інші предмети завдають людям важких травм.
Смерч (торнадо) — атмосферний вихор, що виникає в грозовій хмарі й поширюється аж до поверхні землі. Він має вигляд стовпа, іноді з вигнутою віссю обертання, діаметром до сотень метрів з лійкоподібними розширеннями догори й донизу (іл. 40.14). Повітря в смерчі обертається проти годинникової стрілки зі швидкістю до 100 м/с й одночасно підіймається спірально, утягуючи в себе різноманітні предмети. Середня
швидкість переміщення смерчу сягає 50–150 км/год. Тривають смерчі від кількох хвилин до кількох годин, долаючи за цей час шлях від сотень метрів до десятків кілометрів.
Смерч, рухаючись над землею, завдає руйнувань того ж рівня, що й сильні ураганні вітри, але на менших площах. Це пов’язано з потужною дією обертової сили повітря та різким підйомом повітряних мас догори. При цьому певні об’єкти (автомобілі, легкі будівлі, дахи будинків, люди і тварини) можуть відриватися від землі й переміщуватися на сотні метрів. Урагани, бурі й смерчі — одні з найпотужніших сил стихії, а за руйнівним впливом їх часто порівнюють із землетрусом.
Землетруси — це могутні прояви внутрішніх сил Землі, які спричиняють поштовхи і коливання земної поверхні та супроводжуються зсувами земної кори. Осередок землетрусу зумовлює пружні коливання (сейсмічні хвилі), що поширюються землею за всіма напрямками. При цьому вивільнюється величезна кількість енергії. Руйнування, що спостерігають під час землетрусів, порівнюють з наслідками ядерних вибухів (іл. 40.15). Ділянку Землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називають центром, а відповідне місце на поверхні — епіцентром землетрусу. Землетруси виникають і в результаті руху мас земної кори через горотвірні процеси (40 % суші — це горотворчі території). Щорічно у світі реєструють понад 1 млн сейсмічних поштовхів. Землетруси відбуваються і на дні океанів (моретруси).
Для визначення сили землетрусу використовують 12-бальну шкалу Ріхтера (за іме-
нем американського сейсмолога; запропонована в 1935 р.). Земна поверхня під час землетрусу в 12 балів нагадує море за штормової погоди.
Землетрус може триває від кількох секунд до кількох діб. Кількість поштовхів та
проміжки часу між ними можуть бути різними й малопередбачуваними.
Наслідки землетрусів небезпечні. Це травмування та загибель людей, руйнування
будинків, пожежі, вибухи, викиди шкідливих речовин, аварії, вихід із ладу систем жит-
тєзабезпечення. За кількістю жертв, розмірами збитків та площею ушкоджених терито-
рій, за непередбачуваністю та малоймовірністю захисту від них ці катастрофи не мають аналогів. Найскладніша ситуація виникає через землетрус у великих містах, коли руйнація будинків, споруд, комунікацій, систем газо- та водопостачання, каналізації діяльність
міста порушується, виникають пожежі, з’являється значна кількість постраждалих з травмами, опіками. Унаслідок землетрусів щорічно гине в середньому 100 тис. осіб.
Інтенсивне випадання снігу може призводити до утворення снігових заметів, які
супроводжуються різкими змінами температури й спричиняють зледеніння доріг, ліній
електропередач; паралізують роботу авто та залізничного транспорту, порушують нор-
мальне життя населених пунктів і навіть великих міст (іл. 40.16).
У горах особливо небезпечними є снігові лавини, які мають велику руйнівну силу,
заподіюють великих матеріальних збитків і спричиняють людські жертви. Боротьба зі
сніговими лавинами має тривалий характер, її здійснюють протилавинні служби.
Специфічним стихійним лихом є засуха, коли довго не випадають опади. Це приз-
водить до зневоложення ґрунту й масової загибелі рослинності, відтак — голоду.
Засухи спричиняють підвищену пожежну небезпеку і природні пожежі, наприклад,
лісові пожежі (іл. 40.17) — неконтрольований процес знищення вогнем об’єктів до-
вкілля, під час якого виникає небезпека для всього живого.
Виникають пожежі зазвичай через порушення правил пожежної безпеки, а також у результаті дії блискавки, самозаймання (торф’яні пожежі), особливо під час засухи тощо.
Незважаючи на те що блискавки рідко призводять до масових уражень людей, доцільно звернути увагу і на це стихійне явище природи (іл. 40.18). Сила струму під час грозового електричного розряду може змінюватися від 10000 А до 40 000 А. Повітря, через яке проходить блискавка, нагрівається. Безпосередньо в каналі проходження блискавки температура повітря сягає 30 000°С, а тиск вимірюється величинами від 10 до 30 атмосфер. Люди, які перебувають на відстані 1 м від місця удару блискавки, можуть бути відкинуті ударною хвилею. Якщо блискавка потрапляє в предмет, насичений вологою, то ця вода моментально закипає і випаровується, що й спричиняє буквально вибух просякнутих вологою дерев, цегляних стін тощо.
 |
| Іл. 40.16. Снігові замети |
 |
| Іл. 40.17. Лісова пожежа |
 |
| Іл. 40.18. Розряд блискавки |
Варто знати й про такі небезпеки природного характеру:
• епідемія — масове поширення інфекційної хвороби на певній території за невеликий проміжок часу;
• епізоотія — швидке поширення заразної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території;
• епіфітотія — поширення на території однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць заразної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території.
Руйнівну силу техногенних катастроф і стихійних лих у певних випадках можна
порівняти з воєнними діями, а кількість постраждалих значною мірою залежить від типу, масштабів, місця і темпу розвитку ситуації, особливостей регіону і населених пунктів, що опинились в районі події, об’єктів господарської діяльності. На об’єктах господарського комплексу, у т. ч. в навчальних закладах, завчасно розробляються спеціальні заходи щодо запобігання або максимального зменшення руйнівних наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, можливих утрат людей і матеріальних цінностей. До таких заходів належать суворе дотримання специфічних вимог безпеки; організація оповіщення керівного складу штабів цивільного захисту і населення; спеціальна підготовка й оснащення рятувальних формувань; надання медичної допомоги ураженим і матеріальної допомоги постраждалим.
Отже, у процесі навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях розглядають
проблеми безпеки людини під час надзвичайних ситуацій, шляхи зниження небезпечних та шкідливих чинників до допустимих норм, розробляють методи й засоби захисту людини та ліквідації наслідків таких ситуацій.
Соціальні НС — порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окре-
мій території, об’єкті (у т. ч. водному), спричинене протиправними діями терористич-
ного і антиконституційного спрямування, або пов’язане із зникненням (викраденням)
зброї та небезпечних речовин, нещасними випадками тощо (іл. 40.19).
 |
| Іл. 40.19. Терористичний акт |
Тероризм (від лат. terror — жах) — суспільно небезпечна діяльність, яка полягає
у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства (захоплення заручників, під-
пали, убивства, тортури, залякування населення та органів влади або вчинення інших
посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей чи погрози вчинення злочин-
них дій з метою досягнення злочинних цілей).
Як різновид організованої злочинності, тероризм може поставити під сумнів процес розвитку людства. На початку XXI ст. значно зріс та розширив межі міжнародний тероризм, тобто такий, що порушує міжнародний правопорядок.
Тероризм є злочином проти людства. Обов’язковими елементами, які характеризують тероризм, є такі: наявність насильства (зазвичай збройного) або його загрози; заподіяння чи загроза заподіяння шкоди здоров’ю людини або матеріальних, моральних збитків; позбавлення або загроза позбавлення життя людей.
Часто ми спостерігаємо телефонний тероризм. Телефонні погрози стосуються, як правило, великого скупчення людей, коли повідомляють про мінування вокзалів, кінотеатрів, шкіл тощо. За твердженням працівників поліції, деколи до подібних витівок причетні підлітки, які мають на меті зірвати заняття в школі. Телефонне хуліганство і телефонний тероризм — це злочини, за які передбачено кримінальну відповідальність. Зокрема, згідно з Кримінальним кодексом України, за такі витівки стягують значний грошовий штраф або позбавляють волі на термін до п’яти років. За неповнолітніх платять батьки, про що варто пам’ятати і дорослим, і дітям. Сучасні лабораторні методи дослідження голосу навіть за незначними записаними фразами визначають стать, вік, масу, стан здоров’я, регіон проживання, національність тощо. Цих даних достатньо, щоб встановити особистість абонента.
Починаючи з кінця ХХ ст., збільшилася кількість випадків захоплення заручників.
Заручник — фізична особа, яка захоплена й утримується з метою спонукання державного органу, підприємства, установи чи організації або окремих осіб здійснити якусь дію чи утриматися від здійснення якоїсь дії як умови звільнення особи, що захоплена.
Рекомендації фахівців щодо дій під час і після захоплення вас заручником:
• не реагуйте на провокаційну чи зухвалу поведінку терористів, не вдавайтеся до дій, що можуть привернути їхню увагу, бажано підкоритися їм беззастережно;
• продовжуйте спокійно сидіти, ні про що не питаючи й не дивлячись в очі терористам;
• перш ніж пересунутися чи відкрити сумочку, запитуйте дозволу;
• сховайте документи і матеріали, що можуть вас скомпрометувати;
• віддайте особисті речі, яких вимагають терористи;
• тримайте під рукою фотокартку родини, дітей, іноді це може зворушити злочинців;
• не панікуйте, краще подумайте, як знайти вихід зі становища;
• постарайтеся зрозуміти наміри терористів, щоб оцінити можливості опору;
• з’ясуйте, налаштовані вони рішуче чи можливий діалог;
• почергово спостерігайте за терористами; старайтеся визначити точну кількість терористів;
• намагайтеся зайнятися чимось — читати, писати чи розмовляти із сусідами;
• у разі стрілянини лягайте на підлогу або ховайтеся за сидінням, але нікуди не біжіть; у подібній ситуації місця біля вікна є кращою схованкою, ніж місця в проході;
• іноді трапляється нагода врятуватися, перебуваючи біля виходів, розгляньте варіанти втечі через аварійні виходи;
• якщо вдається симулювати симптоми хвороби, є можливість звільнитися в результаті переговорів: часто терористи звільняють жінок, дітей, літніх і хворих людей;
• звільнені заручники мають повідомити якнайбільше деталей: скільки загарбників, у якій частині транспортного засобу вони перебувають, яка в них зброя, скільки пасажирів тощо.
Контрольні запитання:
1. Яка подія називається надзвичайною ситуацією? За якими ознаками поділяють
НС і на які групи за причиною їх виникнення?
2. Наведіть приклади надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Чому їх ще
називають антропогенними?
3. Охарактеризуйте соціальні та воєнні надзвичайні ситуації.
4. Які причини транспортних аварій і чим небезпечні такі аварії, вибухи побутового
газу, пожежі та гідродинамічні аварії?
5. Які протиправні дії призводять до соціальних НС? Чим їх характеризують?
6. Що таке тероризм і які його форми?
Комментариев нет:
Отправить комментарий