воскресенье, 22 марта 2020 г.

Доброго дня, шановні учні групи №24! Продовжуємо наше навчання. 

23.03.2020 р. Група №24
Тема уроку № 26. Зупинка кровотеч, що загрожують життю. Прямий тиск на рану.

1. Прочитати теоретичний матеріал.

        Для зупинки масивної кровотечі на кінцівках в умовах бойових дій, крім накла-
дання турнікета, широко застосовуються інші методи: прямий тиск на рану, тампонування її та використання компресійної пов’язки.
        Як вам відомо, якщо військовий у бою зазнав поранення кінцівки, яке супрово-
джується масивною (критичною) зовнішньою кровотечею, йому накладають турнікет і
якнайшвидше евакуюють у зону тактичних умов (жовта зона). Найчастіше це підвал,
бліндаж, тимчасове укриття, які в будь-який момент можуть потрапити під обстріл су-
противника. Бойовий медик взводу, який тут надає допомогу, повинен переконатися, що масивна кровотеча була зупинена, і перевірити, чи турнікет накладений за показами — підтвердити наявність промокання кров’ю обмундирування поблизу місця поранення кінцівки.
         Турнікет — ефективний засіб для швидкої та надійної зупинки критичної крово-
течі на етапі «під вогнем», але його використання обмежене, так як через 2 години виникають порушення кровопостачання кінцівки, у ній починаються незворотні процеси відмирання, пов’язані зі стисканням м’яких тканин, нервів, що можуть призвести до ампутації кінцівки.
         Допомога таким пораненим в зоні тактичних умов залежить від швидкості подаль-
шої евакуації. Якщо постраждалого доправлять у лікувальний заклад, де є медичний працівник, протягом найближчих 2 годин, то турнікет залишають на кінцівці весь цей час. Якщо ж передбачається, що тривалість евакуації буде перевищувати цей термін, тоді турнікет треба замінити тампонуванням рани в поєднанні з прямим тиском на рану або накладанням компресійної пов’язки.
         Запам’ятайте, що, незважаючи на цей термін, турнікет не знімають у разі від-
риву (ампутації) кінцівки та у випадку масивної (критичної) кровотечі, коли
стан пораненого тяжкий: він непритомний, блідий і має частий пульс.
Іл. 20.1. Етапи послаблення джгута
          Отже, накладений турнікет врятує життя, а тампонування рани в поєднанні з пря-
мим тиском на рану і компресійною пов’язкою допоможе врятувати кінцівку поране-
ного, якщо тривалість евакуації перевищуватиме 2 год. Важливо знати, що в цьому ви-
падку турнікет повністю не знімають, а дуже повільно послабляють поворотом стержня
на 90°, а через одну хвилину ще раз на 90° (іл. 20.1).
Іл. 20.2. Іммобілізація кінцівки після
послаблення турнікета
       Одночасно потрібно стежити, чи не відновлюється кровотеча в рані. Під час різкого ослаблення турнікета, тиск в перетиснутій артерії різко зростає, що може призвести до відновлення критичної кровотечі. Якщо на пов’язці пляма крові збільшується, турнікет затягують знову. Навіть якщо кровотеча не відновлюється, турнікет не знімають, а послаблюють і залишають на кінцівці, яку обов’язково іммобілізують (знерухомлюють) (іл. 20.2).
      Якщо під час транспортування пораненого кровотеча відновлюється, турнікет затягують повторно.
           На етапі «під вогнем», а деколи і в зоні тактичних умов використовуються вибу-
хові пристрої, що мають значну вражаючу силу. Унаслідок цього виникають поранення
та кровотечі, що мають спеціальне визначення — «вузлові кровотечі», тобто зовнішні
кровотечі з місць приєднання кінцівок до тулуба (підпахвові й пахвинні ділянки) та ос-
нови шиї (іл. 20.3). Особливістю таких кровотеч є те, що на цих анатомічних ділянках
неможливо використати стандартний джгут (турнікет), який успішно використовується
для зупинки кровотечі з ран кінцівок. Тому прямий тиск на рану,тампонування рани,
у тому числі кровоспинними бинтами в поєднанні з накладанням компресійної пов’язки, є основним методом зупинки масивної зовнішньої кровотечі на шиї, підпахво-
вих і пахвинних ділянках.
          Отже, за вузлової кровотечі поранений на етапі «під вогнем» (червона зона) по-
требує якнайшвидшої евакуації в зону тактичних умов (жовту зону), де йому нададуть
допомогу. Насамперед для зупинки кровотечі застосовують прямий тиск на рану пе-
рев’язувальним матеріалом (марлевими серветками або бинтом), який є в аптечці медичній загальновійськовій індивідуальній (АМЗІ) (іл. 20.4).
Іл. 20.3. Місця можливих
"вузлових кровотеч"
Іл. 20.4. Прямий тиск на рану
в пахвинній ділянці руками
Іл. 20.5. Прямий тиск на рану
(3 хв з максимальним зусиллям)





Іл. 20.6. Притискання стег-
нової артерії власним
коліном



Іл. 20.7. Накладання компресійної пов'язки
                                                                         на пахвинну ділянку 

        Якщо його недостатньо, накрийте рану, що є джерелом кровотечі, будь-якою чистою тканиною (наприклад серветками ППІ, частиною обмундирування); притисніть тканину до рани і продовжуйте натискання руками з максимальним зусиллям (іл. 20.5), доповнюючи тиском коліна вище рани (іл. 20.6).      Це допоможе стиснути ушкоджені кровоносні судини, дасть можливість крові згорнутися, виграти час для підготовки інших кровоспинних засобів (засобів для тампонування) і забезпечить час для обміркування подальших дій. Чиніть тиск протягом не менше трьох хвилин. Якщо внаслідок прямого тиску на рану кровотеча зупинилася або незначна, накладіть компресійну пов’язку (іл. 20.7).   Для проведення прямого тиску на рану шиї після накладання чистої серветки її притискають однією рукою.     Надалі можна здійснювати тиск на рану, наклавши компресійну пов’язку через підпахвову ділянку з використанням ізраїльського бандажа (перев’язувального пакета-бандажа українського виробництва).

Контрольні запитання:


1. У яких випадках послабляють турнікет на кінцівці? Для чого? 

2. Що таке вузлові кровотечі? Які основні методи їх зупинки?

3. Назвіть послідовність заходів для зупинки вузлової кровотечі на шиї та в пахвинній ділянці.



2. Вивчити матеріал та опрацювати конспект уроку.




Комментариев нет:

Отправить комментарий