Доброго дня, шановні учні групи №21! Продовжуємо наше навчання. 

31.03.2020 р. Група №21

Тема уроку № 42. Відновлення та забезпечення прохідності дихальних шляхів. Виведення                                     нижньої щелепи. Безпечне введення носового повітроводу.

1. Прочитати теоретичний матеріал.

            Як вам уже відомо, відновлення і забезпечення прохідності дихальних шляхів пораненого починають здійснювати в жовтій зоні та на всіх подальших етапах евакуації. Нагадаємо, що за непрохідності дихальних шляхів повітря не надходить до легень (такий стан називають асфіксією), кров не збагачується киснем. Через 5 хв насамперед починає страждати головний мозок і серцевий мʼяз. Настає зупинка серця. У звʼязку з цим, уміння відновлювати і забезпечувати прохідність дихальних шляхів є обовʼязковою навичкою для бійця в бойових умовах.

         У жовтій зоні під час першого контакту з пораненим боєць, який надає домедичну

допомогу, визначає в пораненого рівень притомності, запитавши в нього: «Як почуваєшся? Де болить?» Якщо поранений відповідає, значить, дихальні шляхи в нього прохідні.

                    Основні причини непрохідності дихальних шляхів на полі бою.

Іл. 21.1. Схема перекривання дихального горла в положенні непритомного постраждалого на спині
(а- норма, б- непрохідність дихальних шляхів через западання язика)

           1. Висока вірогідність непрохідності дихальних шляхів (іл. 21.1 а) виникає в не-

притомного пораненого, особливо якщо він лежить на спині. За цих умов під впливом

сили земного тяжіння м’язи язика зміщуються назад, перекриваючи вхід у дихальне го-

рло (іл. 21.1 б).

           2. Значна вірогідність непрохідності дихальних шляхів виникає, коли непритом-

ний поранений перебуває в положенні, що блокує дихальні шляхи, наприклад сидячи з

опущеним униз підборіддям.

           3. Перешкоджати руху повітря до легень можуть фрагменти травмованих м’яких

тканин ротової порожнини і глотки.

            Кожен із цих випадків може швидко призвести до смерті, але цього можна уник-

нути, якщо використовувати правильну техніку відновлення і забезпечення прохідності

дихальних шляхів та постійно перевіряти стан пораненого.

          Відновлення та забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів здійснюють у

тактично безпечній обстановці з використанням рукавичок після проведення контролю

масивної кровотечі.

Іл. 21.2. Туалет ротової порожнини

Іл.21.3. Забезпечення прохідності дихальних
шляхів методом закидання голови і підняття
підборіддя за умови, якщо немає підозри на
травму голови і шиї

         Якщо постраждалий лежить на спині, слід розкрити йому рот і, за наявності види-

мих сторонніх предметів, зубів, уламків лицьових кісток, згустків крові чи блювотних

мас, слід їх якнайшвидше видалити пальцями (іл. 21.2). Цю маніпуляцію застосовують

тільки щодо непритомних (щоб уникнути блювотного рефлексу) і тільки якщо видно

сторонній предмет у ротовій порожнині пораненого. Слід уникати заштовхування, навіть випадкового, предмета далі в горло пораненого.

            Якщо в ротовій порожнині є стороння рідина (кров, вода), одночасно голову і ту-

луб необхідно повернути у правий чи лівий бік, відтягуючи вказівним пальцем кут рота

вниз, що полегшує самостійне витікання сторонніх рідин з ротової порожнини.

              Для часткового закриття верхніх дихальних шляхів язиком, що запав, чи сто-

              роннім тілом характерним є шумне дихання з підсиленням звуку під час вдиху.

              За повної непрохідності дихальних шляхів, яка щойно виникла, під час кожної

              спроби зробити вдих втягуються м’язи шиї, міжребер’я і черевна стінка, однак

               дихальні шуми не прослуховуються і не відчувається рух повітря.

        Після огляду ротової порожнини і її очищення в постраждалого без підозри на тра-

вму голови відновлення прохідності дихальних шляхів здійснюють шляхом закидання

голови назад і піднімання підборіддя, як зображено на іл. 21.3:

• покладіть руку на чоло пораненого і 2 пальці своєї іншої руки — знизу на нижню щелепу;

• обережно закиньте голову пораненого, одночасно піднімаючи щелепу; не тисніть на

м’які тканини під нижньою щелепою;

• підніміть щелепу пораненого так, щоб нижні зуби майже торкалися верхніх.

       За цих умов язик не закриває вхід у дихальне горло, пропускаючи повітря в легені.

Підкладати під голову пораненого сторонні предмети категорично заборонено, оскільки це повністю закриє вхід у дихальні шляхи!

        Якщо є підозра на травму голови і шиї, необхідно обережно маніпулювати головою та шийним відділом хребта, забезпечити прохідність дихальних шляхів слід шляхом виведення нижньої щелепи вперед без закидання голови (іл. 21.4):

• розташуйтеся біля голови пораненого;

• розмістіть вказівний і середній пальці обох рук на кути щелепи пораненого з обох сторін;

• натисніть великими пальцями на вилиці пораненого, щоб вони слугували вам важелями;

• потягніть щелепу вперед, не закидайте та не скручуйте голову пораненого.

Іл. 21.4. Забезпечення прохідності дихальних шляхів методом виведення нижньої щелепи вперед у разі
підозри на травму голови і шиї(а- вигляд збоку, б- вигляд зверху)

     За таких умов рот не має бути закритим, бо це може завадити диханню, якщо носові

дихальні ходи пошкоджені або блоковані. Якщо потрібно, великим пальцем можна злегка притиснути нижню губу пораненого, щоб тримати його рот відкритим.

   Закидання голови назад і підняття підборіддя чи виведення нижньої щелепи вперед не тільки відновлює, але й забезпечує прохідність дихальних шляхів у поранених, які

дихають. Якщо поранений лежить на животі, а голова повернута вбік, слід провести огляд ротової порожнини і видалити сторонні тіла. У такому положенні немає потреби закидати голову чи виводити нижню щелепу, оскільки язик не може запасти.

    Для тривалого підтримання прохідності дихальних шляхів може виникнути потреба застосувати носогорловий повітровід, дозволити пораненому зайняти будь-яке по-

ложення, за якого найкраще зберігається прохідність дихальних шляхів, у тому числі сидячи, або укласти пораненого в стабільне положення на боці.

           Техніка введення носогорлового повітроводу. Носогорловий повітровід — це

м’яка, еластична трубка, що вставляється в ніс пораненого для забезпечення проходу повітря. Цей повітровід може бути використаним у притомних поранених, оскільки не стимулює блювотний рефлекс. Якщо є ознаки травми обличчя чи голови, носогорловий повітровід не використовують.

       Добирання для пораненого носогорлового повітроводу.

1. Виберіть повітровід, що приблизно відповідає діаметру ніздрі пораненого. Можете використати мізинець пораненого як показник (відповідає приблизно діаметру ніздрі).

2. Упевніться, що довжина трубки відповідає довжині від кінчика носа до мочки вуха.

3. Не використовуйте повітровід, якщо він не підходить за розміром.

       Введення носогорлового повітроводу.

1. Працюйте в рукавичках.

2. Оберіть найбільший діаметр повітроводу, що може бути встановлений у ніздрю пораненого без застосування сили. Виміряйте довжину трубки від кінчика носа пораненого до мочки його вуха (іл. 21.5).

Іл. 21.5. Добирання довжини повітроводу

Іл. 21.6. Змазування носоглоткового повітро-
проводу стерильним гелем

Іл. 21.7. Відкриття носового отвору
пораненого

Іл. 21.8. Повітропровід вставлений, і його край
прилягає до ніздрі

3. Змастіть зовнішню частину трубки лубрикантом на водяній основі (іл. 21.6).

4. Тримайте голову пораненого в нейтральному положенні, Розкрийте носовий отвір пораненого, для цього натисніть на кінчик носа пораненого. Зазвичай для першої спроби використовують праву ніздрю (іл. 21.7).

5. Вставте повітровід через ніздрю, допоки фланець не розміститься рівно на ніздрі по-

раненого (іл. 21.8).

6. Ніколи із силою не штовхайте повітровід. Якщо ви відчуваєте опір, витягніть повітро-

провід і спробуйте вставити його в іншу ніздрю. Якщо не вдається ввести повітропро-

від у жодну ніздрю, укладіть пораненого в положення на бік й покличте старшого бо-

йового медика.

7. Зафіксуйте повітропровід за допомогою шматочка липкої стрічки.

          Далі можна безпечніше продовжувати первинний і вторинний огляд, скільки но-

согорловий повітровід не дозволить запасти язику. Якщо постраждалого потрібно зали-

шити (наприклад виникло повторне бойове зіткнення тощо), слід перевести пораненого в положення на бік.

         Якщо неможливо забезпечити прохідність дихальних шляхів за допомогою вище

перерахованих методів (наприклад: набряк гортані, стороннє тіло, що не видаляється,

травма лицевої частини черепа), у жовтій зоні старший бойовий медик роти може вико-

нати конікотомію — невідкладну процедуру, що забезпечує негайний доступ до дихаль-

них шляхів через перснещитоподібну мембрану (іл. 21.9).

Іл. 21.9. Конікотомія

          Таким чином, під час заняття ви ознайомилися зі способами відновлення і забез-

печення прохідності дихальних шляхів пораненого, які можна виконати в жовтій зоні та

на етапах евакуації.

https://www.youtube.com/watch?v=_7lgmRgXGLo

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Якими можуть бути причини непрохідності дихальних шляхів у пораненого?

2. Як очистити ротову порожнину від сторонніх предметів? 

3. У яких випадках забезпечують прохідність дихальних шляхів методом закидання голови назад і піднімання підборіддя, а в яких — методом виведення нижньої щелепи вперед

без закидання голови?

4. Як забезпечити прохідність дихальних шляхів методом закидання голови назад і піднімання підборіддя? 

5. Як забезпечити прохідність дихальних шляхів методом виведення нижньої щелепи вперед без закидання голови? 

6. У яких випадках слід використати носогорловий повітровід?

7. Як забезпечити прохідність дихальних шляхів із застосуванням носогорлового

повітроводу? 

8. Що є показанням для виконання конікотомії?

2. Вивчити матеріал та опрацювати конспект уроку.