Доброго дня, шановні учні групи №23! Розпочинаємо наше навчання. 

16.03.2020 р. Група №23

Тема уроку № 34. Заходи безпеки при проведенні рятувальних робіт.

1. Прочитати теоретичний матеріал.

Заходи безпеки під час виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.

Руйнування і пожежі на об’єктах, пошкодження мереж комунально-енергетичного гос-

подарства, можливі отруєння небезпечними хімічними речовинами, тому необхідно осо-

бовому складу рятувальних формувань суворо дотримувати заходів безпеки та правил

поведінки в зонах зараження.

1. Перед початком робіт в осередках ураження та руйнувань треба уважно оглянути

зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди й установити небезпечні та пошкоджені

місця.

Заборонено без потреби заходити в зруйновані будинки і споруди, які можуть обвали-

тись. Робити це можна тільки з безпечного боку, уважно прислуховуючись до потріс-

кувань або шарудіння, які вказують на можливість обвалення.

2. Під час виконання робіт у зруйнованих чи пошкоджених будинках (спорудах) і завалах

на висоті необхідно користуватися страхувальними засобами, місця (ділянки) огоро-

дити й позначити спеціальними знаками. Організувати надійну страховку рятувальни-

ків. Не можна працювати в завалах одному рятувальнику (бійцю).

3. Для роботи на електромережах призначають підготовлених для цього людей. Усі ро-

боти здійснюють після вимкнення електроенергії.

Заборонено торкатися електричних дротів та з’єднаних з ними металевих конструкцій.

4. Під час роботи на водопровідних, каналізаційних та газових мережах особовий склад

ЦЗ повинен бути забезпечений ізоляційними протигазами. Наявність газу визначають

газоаналізаторами або іншими спеціальними приладами.

     Поблизу загазованих ділянок заборонено курити, користуватись сірниками та ін-

струментами, які при роботі іскрять. Слід суворо дотримувати заходів пожежної безпеки.

Не можна гасити водою палаючі метали (магній, натрій) чи електропристрої, що перебу-

вають під напругою, резервуари з бензином, газом; матеріали, які зберігаються разом з

негашеним вапном та карбідом кальцію. У таких ситуаціях використовують вогнегас-

ники.

5. Виконуючи АР та інші НР уночі та за поганої погоди організовують освітлення;

умовними знаками позначають небезпечні місця для руху транспорту, переходи, котло-

вани тощо.

    Крім цього, пересування людей і автомобілів має відбуватися тільки визначеними

та розвіданими шляхами; заборонено виконання робіт біля конструкцій, яким загрожує

падіння; роботу в задимлених, загазованих приміщеннях і завалах виконують групами

по 2–3 особи в індивідуальних засобах захисту.

    Важливо обмежити тривалість роботи в небезпечних зонах радіоактивного та хі-

мічного зараження. Встановити відповідні режими радіоактивного захисту, які передба-

чають максимально допустиму тривалість перебування в зоні радіоактивного зараження

(на ділянках робіт), термін перебування у захисних спорудах, а також тривалість проїзду

з району розташування формувань в осередок ураження і назад. Для здійснення індиві-

дуального дозиметричного контролю особовому складу перед введенням його на зара-

жену місцевість видають індивідуальні дозиметри. Після закінчення роботи в спеціаль-

ному журналі реєструють дозу опромінення, яку отримала кожна особа.

    Для визначення тривалості роботи особового складу на зараженій місцевості ор-

ганізовують груповий дозиметричний контроль. Час перебування людей на радіоактивно

зараженій місцевості встановлюють відповідно до чинних безпечних норм дози опромі-нення. Необхідно також передбачити прийом особовим складом радіопротекторних за-

собів, перед тим як увійти в зону з підвищеним рівнем радіації. Після закінчення роботи

особовий склад аварійно-рятувальних загонів має здійснити щодо себе повну санітарну

обробку, яка полягає в митті під душем зі зміною одягу та взуття.

    Суворе дотримання всього комплексу заходів безпеки особового складу операти-

вно-рятувальних сил ЦЗ під час виконання АР та інших НР дає змогу зберегти їх праце-

здатність, обмежити втрату людей та своєчасно досягти поставлених перед ними цілей.

2. Вивчити матеріал та опрацювати конспект уроку.