понедельник, 22 июня 2020 г.
воскресенье, 21 июня 2020 г.
четверг, 18 июня 2020 г.
Доброго дня, шановні учні групи №11! Продовжуємо наше навчання.
19.06.2020 р. Група №11
Тема уроку № 40. Техніка винесення поранених.
1. Прочитати теоретичний матеріал.
Винесення поранених в умовах воєнного часу передбачає:
• відтягування поранених із зони обстрілу;
• винесення / перенесення поранених: а) на руках і за допомогою санітарної лямки із зони
обстрілу та в зоні укриття одним санітаром; б) винесення / перенесення поранених на руках і за допомогою санітарної лямки із зони обстрілу та в зоні укриття двома санітарами; в) винесення / перенесення поранених на санітарних ношах в зоні укриття ланкою санітарів-носіїв.
Відтягування поранених із зони обстрілу. Військовослужбовець, який отримав
поранення, перебуваючи в зоні обстрілу (червона зона), потребує евакуації за її межі.
Масивна кровотеча, яка може виникнути через поранення, є основною причиною смерті на полі бою в перші хвилини. Тому, за її наявності, необхідно зупинити кровотечу і відтягнути пораненого за межі небезпечної зони.
■ У разі масивної кровотечі поранений гине:
– до 2 хв (рани шиї, стегна й пахвинної ділянки, плеча і пахвової ямки);
– до 1 год (рани обличчя й частини голови, передпліччя, гомілки й тулуба).
■ Основне завдання під час переміщення поранених в безпечну зону — запобігання виникненню інших постраждалих.
Під час відтягування пораненого з небезпечної зони виникає ризик бути пораненим особі, яка надає допомогу. Зменшувати цю небезпеку можна різними шляхами.
За можливості, поранені мають самі собі накласти турнікет (джгут) і самостійно
відповзти чи навіть відбігти з небезпечного місця.
Якщо цієї можливості немає, основним способом захисту санітара від поранення під час зупинки масивної кровотечі та відтягування пораненого з небезпечної зони є вогнева перевага воїнів свого підрозділу.
Необхідно мати на увазі, що сучасні військові засоби індивідуального захисту (бро-
нежилет, каска), зброя, боєприпаси, аварійне спорядження, вода, засоби зв’язку та інше
устаткування зазвичай збільшують вагу солдата на 25–30 кг.
Відтягування пораненого здійснюють на невеликі відстані (10–20 м), одним або двома санітарами, з метою захисту від повторного ураження та проведення інших заходів
домедичної допомоги в безпечних умовах. Вибираючи спосіб відтягування, беруть до уваги захисні властивості рельєфу місцевості та конкретні умови бойової обстановки.
Для запобігання ураження супротивником, підповзаючи до пораненого, санітар не повинен підніматись вище його тіла.
Відтягування пораненого одним санітаром. Один санітар може на собі відтягнути
пораненого, залежно від характеру поранення, у положенні на боці (іл. 57.1) або на спині
(іл. 57.2), а також із застосуванням допоміжних засобів.
 |
| Іл. 57.1. Відтягування пораненого на боці |
 |
| Іл. 57.2. Відтягування пораненого на спині |
 |
| Іл. 57.3. Відтягування пораненого стоячи |
 |
| Іл. 57.4. Відтягування пораненого навприсядки |
 |
| Іл. 57.5. Відтягування пораненого за підпахові ділянки |
Більш небезпечне для санітара — відтягування пораненого однією людиною стоячи або навприсядки, утримуючи за спорядження (іл. 57.3, іл. 57.4) або за підпахвові ділянки (іл. 57.5). У цьому випадку він стає помітною мішенню для супротивника, а рух потребує великих енерговитрат, і тому його можна здійснювати на дуже обмежені відстані.
Зазначені вище способи відтягування доступні для фізично міцного санітара. Засто-суваня допоміжних засобів (санітарна лямка, мотузка та плащ-намет) полегшують пере-
тягування завдяки зменшенню тертя між тілом і землею.
У випадку відтягування на плащ-наметі (іл. 57.6), після перевірки надійності закріплення лямки до плащ-намета, санітар перекидає петлю через ліве або праве плече і починає повзти, тягнучи за собою постраждалого або підтягуючи після переповзання на відстань у межах довжини лямки.
Відтягування пораненого двома санітарами за спорядження (іл. 57.7) дає можливість виконувати це швидше, але надає змогу супротивнику обстрілювати відразу двох солдатів. Значно зручніше для рятувальників і пораненого відтягувати його на плащ-наметі (іл. 57.8) або з використанням волокуш одним санітаром (іл. 57.9, іл. 57.10).
 |
| Іл. 57.6. Відтягування пораненого на плащ-наметі одним санітаром |
 |
| Іл. 57. 7. Відтягування пораненого двома сані- тарами за спорядження |
 |
| Іл. 57.8. Відтягування пораненого на плащ-на- меті двома санітарами |
 |
| Іл. 57.9. Укладання на волокуші |
 |
| Іл. 57.10. Відтягування пораненого з використанням волокуш одним санітаром |
Винесення (перенесення) пораненого на руках і за допомогою санітарної лямки із зони обстрілу та в зоні укриття одним санітаром-носієм. Від своєчасності й правильності організації винесення поранених з поля бою залежить їхнє життя. Необхідно швидко винести пораненого із зони обстрілу (червоної зони) в укриття (жовту зону). Але в більшості випадків перенесення поранених здійснюють в умовах відсутності прямого вогню супротивника, їх виносять на руках та з використанням допоміжних засобів. Залежно від рельєфу місцевості, відстані та інших умов ситуації, виносять постраждалого один, два і більше санітарів-носіїв.
 |
| Іл. 57.11. Підтримування пораненого одним санітаром |
 |
| Іл. 57.12. Перенесення на спині (метод Гауса) |
Якщо поранений притомний і може сприяти переміщенню, використовують спосіб
підтримування пораненого одним санітаром (іл. 57.11). Перенесення на спині (метод
Гауса) (іл. 57.12) можна легко і швидко застосовувати, переміщуючись із червоної зони
(обстрілу) в жовту (укриття). Захопіть зап’ясток і передпліччя пораненого солдата через
плече і нахиліться вперед, відірвавши його від землі. У разі правильного виконання ря-
тувальник може одночасно застосовувати зброю.
Крім цього, санітар-носій може самостійно виносити поранених на руках перед собою (іл. 57.13 а), на спині (іл. 57.13 б) та плечах (іл. 57.14). Щоб винести пораненого на плечах, санітар надає йому напівсидячого положення, а сам стає на коліно і просовує голову під його праву руку, потім обхоплює тіло постраждалого і накочує його на своє праве плече. Цим способом добре переносити на малу відстань непритомного пораненого.
 |
| Іл. 57.13. Винесення пораненого одним санітаром: а- перед собою; б- на спині |
 |
| Іл. 57.14. Винесення пораненого одним санітаром на плечах |
Один санітар може переносити постраждалого за допомогою лямки санітарної двома способами — лямки, що складена кільцем, та у вигляді «вісімки».
Лямка складається в кільце шляхом проходження вільного кінця через пряжку, від-
повідно до зросту санітара-носія. Довжина кільця має дорівнювати відстані від кисті однієї руки до кисті другої, коли вони розведені в боки на рівні плечей і одна з них зігнута в лікті під прямим кутом (іл. 57.15).
 |
| Іл. 57.15. Лямка санітарна, що складена кільцем |
 |
| Іл. 57.16. Підготовка пораненого до перенесення |
 |
| Іл. 57.17. Перенесення за допомогою лямки санітарної |
Постраждалого санітар кладе на здоровий бік і просовує під нього лямку так, щоб одна половина кільця була під сідницями пораненого, а інша — пройшла під пахвами, на його спині. Тоді з кожного боку пораненого створюються петлі, зброя лежить біля нього на землі, збоку має бути вільний кінець лямки (іл. 57.16). Відтак санітар стає на коліна, одягає лямку, піднімається на весь зріст і тримається трохи нахиленим уперед (іл. 57.17).
Цей спосіб дає змогу переносити пораненого, який не може триматися за санітара; крім того, в останнього обидві руки вільні, що дає змогу нести зброю та полегшує рух. Але недоліком є значний тиск лямки на груди пораненого.
У разі перенесення за допомогою лямки, що складена «вісімкою», вільний кінець її
просовують між брезентовою накладкою, яка пришита на лямку ближче до середини, а потім через пряжку. «Вісімка» має за довжиною дорівнювати розведеним убік рукам санітара на рівні плечей (іл. 57.18).
Поранений тримається за плечі санітара або його поясний ремінь, а санітар під час руху може тримати його за руки (іл. 57.19).
 |
| Іл. 57.18. Лямка санітарна, що складена "вісімкою" |
 |
| Іл. 57.19. Перенесення пораненого за допомогою лямки санітарної носильної, складеної "вісімкою" |
Винесення (перенесення) на руках і за допомогою санітарної лямки із зони обстрілу та в зоні укриття двома санітарами (ланкою санітарів-носіїв). Два санітари-носії, які працюють разом, утворюють ланку. Вони мають уміти використовувати різні способи винесення постраждалих із поля бою і обов’язково враховувати характер поранення, щоб застосувати оптимальний, який не загрожує додатковою травматизацією або повторним пораненням.
Винесення (перенесення) на руках двома санітарами
(ланкою санітарів-носіїв).
Перенесення на спині ланкою санітарів-носіїв подібне до перенесення на спині за методом Гауса (іл. 57.20). Цей спосіб перенесення можуть застосовувати в зоні обстрілу, бо він не потребує тривалої підготовки. Удвох робити це легше, ніж одному, але, у момент обстрілу, санітари й поранений створюють дуже зручну групову мішень.
 |
| Іл. 57.20. Перенесення на спині ланкою санітарів-носіїв |
 |
| Іл. 57.21. Винесення пораненого ланкою санітарів за плечі та ноги або "один за одним" |
Спосіб винесення пораненого за плечі та ноги або «один за одним» (іл. 57.21) не пот-
ребує часу на підготовку, і тому його доцільно застосувати в зоні обстрілу. Особливо він
зручний для використання у вузьких місцях (ходи сполучення, траншеї, підвали тощо).
Для винесення постраждалого на руках санітари створюють сидіння за допомогою
двох, трьох або чотирьох рук. Якщо поранений непритомний або не може триматися за шиї санітарів, вони стають біля нього обличчям один до одного, кожний опускається на одне коліно (санітар з лівого боку — на ліве, з правого — на праве), підкладають під сідниці постраждалого по одній руці й міцно тримають їх одна за одну, двома іншими руками
підтримують пораненого за спину і піднімаються для руху в повний зріст.
Можна створити «замок» з трьох рук (іл. 57.22) як сидіння, а четверта рука одного із санітарів, яка покладена на плече другого, буде опорою для спини постраждалого (іл. 57.23). Пораненого підсаджують на коліна санітарів, а потім підводять під сідниці руки.
 |
| Іл. 57.22. Підготовка сидіння ("замка") з трьох рук для перенесення пораненого |
 |
| Іл. 57.23. Винесення пораненого ланкою санітарів-носіїв на "замку" з трьох рук |
За відносно доброго стану пораненого, коли він може трохи підвестись, сісти на руки
санітарів і триматися за шиї, застосовують для сидіння «замок» із чотирьох рук (іл. 57.24).
На руках перед собою притомного пораненого несуть на невелику відстань (іл. 57.25).
 |
| Іл. 57.24. Винесення пораненого на "замку" з чотирьох рук |
 |
| Іл. 57.25. Перенесення поране- ного на руках перед собою |
 |
| Іл. 57.26. Винесення пораненого "боком один до одного" |
Винесення (перенесення) пораненого за допомогою лямки санітарної
двома санітарами (ланкою санітарів-носіїв)
Використовуючи спосіб «боком один до одного» (іл. 57.26), петлі лямки просувають
через протилежні плечі санітарів-носіїв, а перехрест лямки, яка складена «вісімкою», сягає рівня їх кульшових суглобів.
Винесення пораненого на санітарних ношах у зоні укриття ланкою санітарів
Залежно від умов, що виникли на полі бою, рельєфу місцевості, відстані для перене-
сення постраждалих, ланка може складатися з 2–4 санітарів-носіїв. На ношах пораненого
несуть ногами вперед, щоб санітар, який іде ззаду, контролював його стан, спостерігаючи за обличчям. Під час підйому вгору пораненого несуть уперед головою, щоб не опускати її нижче ніг. Якщо санітарів двоє, старший іде позаду, якщо четверо — старший у найкращій позиції для спостереження за станом пораненого (біля його правого плеча). Перед пе-
ренесенням носії опускаються на коліно, яке ближче до нош, та беруться за ручки (іл. 57.27а). За командою старшого, носії піднімають ноші (іл. 57.27б) і рухаються.
 |
| Іл. 57.27. Команда носіїв з чотирьох осіб: а- команда готується підняти ноші; б- команда підняла ноші та починає рух |
Спосіб «на руках» подібний до способу винесення поранених на руках перед собою.
Санітари-носії підходять до притомного пораненого з протилежного від нош боку, стають на одне або на обидва коліна і підкладають руки під пораненого: один — під спину і поперек, інший — під сідниці й гомілки. Після команди «Піднімай» санітари одночасно піднімають постраждалого і за командою «Опускай» обережно кладуть на ноші (іл. 57.28).
 |
| Іл. 57.28. Спосіб укладання притомного пораненого "на руках" двома саніта |
 |
| Іл. 57.29. Спосіб укладання непритомного пораненого " на руках" трьома санітарами |
Якщо поранений непритомний, укладання на ноші мають здійснювати 3 санітари:
перший підтримує голову і спину, другий — таз, третій — ноги (іл. 57.29).
 |
| Іл. 57.30. Спосіб укладання пораненого "за одяг" |
Спосіб піднімання «за одяг» полягає в тому, що перший санітар береться однією рукою за поясний ремінь, а другою підтримує голову, інший санітар однією рукою міцно бере за штани вище колін, а пальці другої пропускає під гомілки (іл. 57.30). Потім виконують такі самі дії, як і, піднімаючи «на руках».
Укладання «накочуванням» доцільно застосовувати в разі великої маси тіла пора-
неного. У такому випадку ноші ставлять до здорового боку пораненого, санітари підходять з протилежного боку і підкладають руки під його спину, поперек, сідниці та гомілки, потім обережно перекочують пораненого на ноші. Після того, як постраждалого поклали на ноші, а його зброю взяв один із санітарів, подають команду «Ланка на місце». Перший санітар стає біля ніг пораненого спиною до нього, а другий — біля голови, обличчям до нього. Наступна команда «На лямки» (лямки надягаються так, щоб петлі були по боках санітара-носія, а перехрест — на спині, на рівні лопаток). Санітари нахиляються і згинають ноги в колінах, аби надіти петлі лямок на ручки нош якнайближче до їх полотнища (іл. 57.33).
 |
| Іл. 57.33. Санітари надягають петлі лямок на ручки нош |
 |
| Іл. 57.34. Використання для винесення лямок санітарних |
 |
| Іл. 57.35. Винесення пораненого ланкою |
За командою «Піднімай» піднімають ноші за ручки, спочатку головний кінець, і після команди «Ланко, руш» починають рух не в ногу, задля чого перший санітар починає
крокувати з правої, а другий — із лівої ноги (іл. 57.34). Для зупинки подають команди «Ланко, стій», «Ноші поставити»; санітари ставлять ноші на землю.
Для збереження горизонтального положення нош із пораненим на крутих підйомах та спусках ланка збільшується, як правило, до 3–4 санітарів-носіїв (іл. 57.35).
Залежно від характеру й локалізації поранення, треба створити умови для перенесення на ношах і перевезення в авто (іл. 57.36). Для перенесення постраждалого з підозрою на перелом хребта на ноші кладуть основу з твердого матеріалу (дошки тощо) (іл. 57.36.1). За черепно-мозкової травми транспортують постраждалого з припіднятим головним кінцем нош і повернутою набік головою (іл. 57.36.2). Для запобігання шоку та покращання кровопостачання мозку головний кінець нош дещо опускають униз. Якщо це неможливо, ноги піднімають угору, руки вкладають на груди (іл. 57.36.3, іл. 57.36.4).
Пораненого в груди краще нести напівсидячи, підклавши для цього під спину речовий мішок (іл. 57.36.5). У разі поранення живота чи підозри на перелом кісток таза поранений має лежати на спині, під коліна треба покласти речовий мішок (іл. 57.36.6). Поранених у щелепну ділянку, з позивами на блювання, для запобігання потраплянню крові та блювотних мас в дихальні шляхи кладуть обличчям униз, підклавши під чоло плащнамет або зігнуту руку самого постраждалого (іл. 57.36.7). Непритомного для запобігання непрохідності ДШ повертають на бік (стабільне положення на боці) (іл. 57.36.8).
 |
| Іл. 57. 36. Положення постраждалих під час транспортування |
Положення тіла Покази
1 — горизонтальне на спині, на щиті підозра на перелом хребта, свідомість збережена
2 — з піднятим на 10–15° головним
кінцем і поворотом голови
черепно-мозкова травма, блювання, притомний
3 — з піднятим на 10–15° ножним
кінцем;
4 — горизонтальне з трохи піднятими
верхніми і нижніми кінцівками
для запобігання шоку та покращення кровопостачання
головного мозку за масивної зовнішньої або внутріш-
ньої кровотечі (за ослаблення або відсутності пульсу на
променевих артеріях)
5 — напівсидячи травми грудної клітки
6 — положення «жабки» підозра на перелом кісток таза
7 — горизонтальне на животі у разі тяжких травм кров і слина не затікатимуть у ДШ
8 — стабільне положення на боці у непритомного за самостійного дихання
 |
| Іл. 57. 37. Термопокривало |
 |
| Іл. 57.38. Військові медичні ноші |
 |
| Іл. 57.39. Перенесення на плащ-наметі |
Для запобігання шоку в разі масивної зовнішньої та підозри на внутрішню кровотечу постраждалого, після укладання на ноші, необхідно вкрити ковдрою, плащ-наметом чи закутати в термопокривало (іл. 57.37), а взимку, за можливості, прикласти хімічну грілку.
Звичайні ноші часто не придатні для перенесення поранених в окопах повного профілю та у звивистих ходах сполучення, тому що можуть застрягати на поворотах. У таких
випадках треба використовувати м’які ноші, якими оснащують медичні підрозділи ЗСУ (іл. 57.38). Тимчасово їх можна замінити плащ-наметом (іл. 57.39).
У мирний час для винесення (перенесення) постраждалих (внаслідок ДТП, пожежі тощо) застосовують такі самі способи, як і в ситуаціях воєнного часу. Крім цього, важливо
пам’ятати, що виносячи постраждалого з автомобіля після ДТП, треба фіксувати шийний
відділ хребта, для запобігання більш небезпечної травми (іл. 57.40).
 |
| Іл. 57.40. Механізм травми шийного відділу хребта |
Послідовність дій рятувальника
під час винесення постраждалого з автомобіля:
зігніть опущену ліву руку постраждалого під прямим кутом;
трохи нахиліть постраждалого вперед, проведіть свою праву руку за його спиною, під його правою рукою і захопіть нею за зап’ястя його лівої руки;
свою ліву руку проведіть під лівою рукою постраждалого і захопіть його нижню щелепу своєю кистю;
утримуючи щелепу, притисніть голову постраждалого до свого правого надпліччя;
витягуйте постраждалого з автомобіля, піднімаючи його своєю правою і лівою рукою та повертаючи його спиною до себе (іл. 57.41). Інша особа може підтримувати ноги
постраждалого під час перенесення. (іл. 57.42).
 |
| Іл. 57.41. Витягування з авто- мобіля одним рятувальником |
 |
| Іл. 57.42. Витягування з автомо- біля двома рятувальниками |
 |
| Іл. 57.43. Іммобілізаційний щит |
Перенесення постраждалих бажано здійснювати на жорстких ношах — довгій тра-
нспортувальній дошці або іммобілізаційному щиті, на яких знерухомлена будь-яка тра-
вмована частина тіла (іл. 57.43).
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:
1. Які є способи винесення поранених на руках із зони обстрілу одним санітаром?
2. Якими способами виносять поранених на руках двоє санітарів із зони обстрілу?
Які небезпеки можуть виникнути при цьому?
3. У якому положенні переносять поранених з травмами різної локалізації?
2. Вивчити матеріал та опрацювати конспект уроку.
Доброго дня, шановні учні групи №11! Продовжуємо наше навчання.
19.06.2020 р. Група №11
Тема уроку № 39. Техніка застосування прямого тиску на рану.
1. Прочитати теоретичний матеріал.
Щоб урятувати життя людини, у якої масивна кровотеча, треба якнайшвидше зупинити крововтрату. Медичну допомогу надають пацієнтам з масивною кровотечею негайно після отримання травми. Усунувши небезпеки, які виникають на місці події, необхідно застосувати прямий тиск на рану як першочерговий метод зупинки кровотечі. Для цього використовують не лише медичні засоби, але й підручні.
 |
| Іл. 52.1. Схема, що ілюструє інформацію про час, наявний у рятівника для допомоги постраждалому (залежно від пораненої частини тіла) |
■ Оглядаючи пораненого, важливо звернути увагу не на визначення типу
кровотечі, а на методах її зупинки. У разі виявлення масивної кровотечі дійте
швидко, відповідно до визначеного алгоритму, бо найближчі кілька хвилин життя
пораненого в небезпеці (іл. 52.1).
 |
| Іл. 52.2. Визначення небезпеки |
Алгоритм надання домедичної допомоги під
час масивних кровотеч. Оцініть ситуацію і переко-
найтеся у власній безпеці (іл. 52.2, 52.3). Адже, якщо вас буде травмовано, ви не допоможете пораненому.
Телефонуйте за номером «101» за наявності небе-
зпеки природного або техногенного походження.
Телефонуйте за номером «102», якщо є загроза
кримінальної небезпеки.
 |
| Іл. 52.3. Ознаки небезпечної зони в разі надзвичайної ситуації |
■ Обов’язково одягніть латексні рукавички (за їхньої відсутності — використовуйте звичайні поліетиленові пакети) і захисні окуляри та марлеву пов’язку. Ці засоби допоможуть попередити потрапляння крові на дрібні ушкодження шкіри рук та слизову оболонки ока; захистять вас від патогенних мікроорганізмів, що передаються через кров.
Одразу після надання домедичної допомоги добре помийте руки з милом, навіть якщо ви вдягали рукавички; якщо на слизову ока потрапила кров, необхідно промити його теплою чистою водою та звернутися за консультацією до лікаря.
За офіційними даними, кожен сотий мешканець України заражений збуд-
ником хвороби, який передається через кров: вірусний гепатит, СНІД тощо.
Під час надання домедичної допомоги подбайте про особисту безпеку.
■ Розпочніть надання допомоги тоді, коли вам нічого не загрожує. Якщо ваша безпека під загрозою, то дійте згідно з алгоритмом (іл. 52.4) і рекомендаціями.
 |
| Іл. 52.4. Дії під час небезпеки |
■ Покиньте небезпечне місце, знайдіть укриття і за можливості перемістіть пораненого.
■ Висловлюйте поради на відстані.
■ Щоб перевірити, чи притомний поранений, запитайте про те, що потребує відповіді.
■ Якщо людина відповідає, то порадьте йому самотужки зупинити кровотечу: накласти джгута чи здійснити прямий тиск на рану.
■ Запропонуйте йому (якщо це можливо) переміститись у безпечне місце та продовжити надавати самодопомогу.
■ Зателефонуйте до служби порятунку («101») або за єдиним безкоштовним телефонним номером виклику екстрених служб «112».
■ Підтримуйте контакт з пацієнтом до прибуття бригади швидкої допомоги;
У випадку, коли місце події безпечне, дійте за алгоритмом ABC.
A (Alert) — Тривога покличте на допомогу; зателефонуйте «103» або «112» до
екстреної (швидкої) медичної допомоги (або попросіть когось зробити це); служба забезпечить виїзд бригади на місце події і, за потреби, наряду поліції;
B (Bleeding) — Кровотеча забезпечте доступ до рани, знайдіть джерело кровотечі. Зніміть (послабте) одяг, розріжте його ножицями або ножем (іл. 52.8); рану оголіть, щоб можна було повністю її побачити і виявити поранення, які не були помічені відразу.
 |
| Іл. 52.8. Розрізання одягу ножицями |
Не намагайтеся повністю очистити рану. Одяг або інші предмети, які
прилипли або застрягли в рані, мають там залишатися, щоб уникнути збіль-
шення кровотечі.
Якщо в рані застрягло стороннє тіло, не виймайте його. Перев’яжіть місце поранення навколо нього і обв’яжіть його ватно-марлевою пов’язкою. Поверх рани, для стабілізації, можна накласти фіксуючу пов’язку.
Є чимало способів зупинки кровотечі, але вони мають спільну особливість — стискання кровоносних судин зупиняє кровотечу.
C (Compress) — Притисни: застосуйте прямий тиск на рану для зупинки кровотечі.
Якщо у вас немає медичних засобів, то закрийте рану будь-якою чистою тканиною
(наприклад сорочкою) і накрийте рану, що є джерелом кровотечі (іл. 52.10); якщо під руками є марлеві серветки або бинт — використовуйте їх.
Притисніть тканину до рани і натискайте з максимальною силою (іл. 52.11).
Це допоможе стиснути ушкоджені кровоносні судини, надасть можливість крові згорнутися, виграти час для підготовки інших кровозупинних засобів (засоби для тампонування, джгут, турнікет) і забезпечить час для обміркування подальших дій. Чиніть тиск протягом не менше 3 хв.
 |
| Іл. 52.10. Накрити рану кінцівки чистою тканиною |
 |
| Іл. 52.11. Притисніть обома руками тканину до рани кінцівки |
Якщо, унаслідок прямого тиску на рану, кровотеча зупинилася або незначна, накладіть компресійну пов’язку (іл. 52.12).
Якщо кровотеча триває, а рана велика й глибока, спробуйте затампонувати — «за-
повнити» рану тканиною, бинтом або (якщо кровотеча внаслідок тампонування зупинилась чи незначна) накладіть компресійну пов’язку або утримуйте тиск на рану до прибуття допомоги (іл. 52.13). Норматив прибуття машини екстреної (швидкої) медичної допомоги: у місті — 10 хв; за межами міста — 20 хв.
 |
| Іл. 52.12. Компресійна пов'язка |
 |
| Іл. 52.13. Тампонування рани |
 |
| Іл. 52.14. Прямий тиск на рану пальцями з підняттям кінцівки: а- малюнок-схема; б- фото |
 |
| Іл.52.15. Самостійне прове- дення прямого тиску на рану |
Можливий інший варіант здійснення прямого тиску на рану. Для цього необхідно, якщо можливо, надати травмованій кінцівці такого положення, за якого вам буде зручно максимально натиснути на рану пальцями або долонею, причому краще це зробити через стерильну марлю або шматок чистої тканини (іл. 52.14 а, 52.14 б).
Якщо поранений притомний, ви можете запропонувати йому самотужки здійснити прямий тиск на рану, якщо його стан дає змогу це зробити (іл. 52.15). Якщо через певний час кровотеча припиниться або значно зменшиться, накладіть компресійну пов’язку.
Прямий тиск на рану застосовують і в разі поранень шиї (іл. 52.16). Після накладення чистої серветки на рану її притискають однією рукою рятувальника. Надалі можна здійснювати тиск на рану, використовуючи джгут, перекинутий через протилежне плече (іл. 52.17), або наклавши пов’язку через підпахвову ділянку (іл. 52.18).
 |
| Іл. 52.16. Прямий тиск на рану шиї однією рукою |
 |
| Іл. 52.17. Прямий тиск на рану шиї за допомогою джгута, перекинутого через протилежне плече |
 |
| Іл. 52.18. Рятувальник виконує прямий тиск на рану, наклавши пов'язку через підпахвову ділянку |
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:
1. Які небезпеки можуть загрожувати життю особи, яка планує надати домедичну допомогу постраждалому?
2. Як діяти особі, яка планує надати домедичну допомогу постраждалому, у випадку виявлення небезпеки для її життя?
3. Якими є правила особистої безпеки під час надання домедичної допомоги постраждалому із кровотечею?
4. Який алгоритм домедичної допомоги постраждалому з масивною кровотечею?
5. Як здійснити доступ до рани за масивної кровотечі й у чому полягає її обробка?
6. Яка послідовність надання домедичної допомоги постраждалому з масивною кровотечею в разі поранення кінцівки, якщо місце події безпечне.
7. Яка послідовність надання домедичної допомоги постраждалому з масивною кровотечею в разі поранення шиї?
2. Вивчити матеріал та опрацювати конспект уроку.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)